Сколіоз: що можна змінити, а що ні

Порушення постави — це звичка тримати тіло певним чином. Воно зникає, коли людина випрямляється свідомо або лягає. Сколіоз — структурна зміна: вона нікуди не дівається при зміні положення, і при нахилі вперед видно реберний горб з одного боку.

Різниця принципова. Порушення постави добре піддається корекції вправами. Сколіоз вимагає іншої тактики й регулярного спостереження, а при значних кутах — участі ортопеда.

Найважливіший період — стрибок росту, приблизно з 10 до 15 років. Саме тоді викривлення може швидко прогресувати, і саме тоді вчасне втручання дає найбільший ефект.

Тактика залежить від кута викривлення за Коббом, який визначає ортопед за рентгеном. При невеликих кутах достатньо спостереження й спеціалізованих вправ. При середніх ортопед може призначити корсет — і тоді фізична терапія працює разом із ним, а не замість. Значні кути обговорюються з хірургом.

Ми не призначаємо й не скасовуємо корсет — це компетенція ортопеда. Наша частина — рух: утримати те, що є, зміцнити м’язи асиметрично, навчити дитину контролювати положення тіла.

У дорослих кут викривлення вже не змінюється суттєво — кістки сформовані. Тому мета інша: зменшити біль, покращити витривалість м’язів і зупинити подальше погіршення. Це цілком досяжно, і саме на цьому будується програма.

Обіцянки «випрямити хребет» дорослому — маніпуляція. Чесна мета — жити без болю й обмежень із тим хребтом, який є.

• асиметричне зміцнення м’язів — з урахуванням напрямку дуги
• відновлення рухливості грудної клітки й дихання, яке при сколіозі часто обмежене
• навчання контролю положення тіла в побуті, а не лише під час занять
• зменшення болю в спині, який частіше пов’язаний із перевантаженням м’язів, ніж із самою дугою